Правила флорболу

Флорбол – це гра у формі матчу між двома командами. Мета гри – забити якнайбільше м’ячів у ворота команди-противника.

1) Майданчик для гри у флорбол повинен мати розміри 40 на 20 метрів, оточений бортами із закругленими кутами. Допускають проведення змагань на майданчиках, що мають найменший розмір – 36 на 18 м. Штрафні площі розміром 4 на 5 м мають бути позначені на відстані 2,85 м від коротких (лицьових) сторін ігрового майданчика. Воротарські зони розміром 1 на 2,5 м мають бути розмічені на відстані 0,65 м від задніх ліній відповідних штрафних площ.

Задні лінії воротарських зон також є лініями відповідних воріт. Позначки для стійок воріт повинні бути зроблені на задніх лініях воротарських зон, щоб відстань між мітками була 1,6 м.

1) Зони замін гравців, що мають довжину 10 метрів кожна, повинні бути позначені уздовж однієї з довгих сторін ігрового майданчика, по обидва боки від центральної лінії на відстані 5 м, уключаючи лави для запасних гравців команд. Зони замін гравців повинні бути відзначені на обох сторонах борту. Ширина (глибина) зон замін не повинна перевищувати 3-х метрів, обмірених від борту. Лави для запасних гравців повинні бути розташовані на відповідній відстані від борту та мати місця для 19 осіб, кожна. Зони замін можуть бути також позначені на вершині бортів і на поверхні поля, використовуючи інший колір відмінний від основного. Секретаріат з лавами для вилучених гравців повинні розташовуватися напроти зон замін команд, у районі центральної лінії поля. Секретаріат і лави для вилучених гравців повинні бути розташовані на відповідній відстані від борту. Лави штрафників для гравців різних команд повинні бути розташовані по різні боки від секретаріату. На кожній лаві штрафників має бути визначено як мінімум 2 місця для вилучених гравців команди. Дозвіл на зміну розміщення секретаріату та місць для вилучених гравців може надаватися організації, що проводить змагання. У цьому випадку, має бути як мінімум 2 метри між лавами для вилучених гравців і зонами замін команд.

Час гри

Основний час матчу

1) Основний час матчу становить 3 періоди по 20 хвилин кожний, із двома перервами по 10 хвилин, під час яких команди міняються сторонами ігрового

майданчика.

За узгодженням з організацією, що проводить змагання, допускається проведення матчів за вкороченим часом, але не менш ніж у 2 періоди по 15 хвилин і/або вкороченою/збільшеною за часом перервою, тривалість якої визначається організаторами ігор. При зміні сторін ігрового майданчика команди міняються зонами замін. Команда, що є хазяїном поля, до початку матчу вибирає сторону майданчика, на якому почне гру. Кожний період повинен починатися з розіграшу спірного м’яча в центральній точці поля. Наприкінці кожного періоду секретаріат відповідає за подачу сигналу про закінчення періоду (матчу), якщо тільки ця функція не виконується автоматично.

2) Час гри має бути ефективним («чистим»). «Чистий» час матчу передбачає, що відлік часу повинен бути зупинений, як тільки гра переривається свистком судді, і продовжений з уведенням м’яча в гру. У випадку виникнення в ході матчу неординарної (нестандартної, незвичайної) ситуації, гра зупиняється суддями подачею «потрійного» сигналу. Судді вирішують, які моменти в грі належать до неординарної ситуації, але завжди до них відносять ушкодження м’яча, роз’єднання елементів бортів, одержання травм учасниками матчу, вимір інвентарю , перевірку екіпірування гравців, появу сторонніх предметів або людей на полі, повне або часткове вимкнення освітлення, помилково поданий рефері матчу останній свисток. При роз’єднанні бортів гра не зупиняється доти, поки м’яч не виявиться поблизу місця роз’єднання. У випадку одержання травми гравцем, матч має бути зупинений тільки в тому випадку, якщо це ушкодження, на думку суддів, носить серйозний характер або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри.

За узгодженням з організацією, що проводить змагання, ігри можуть проходити з використанням неефективного («брудного») часу, однак ігровий час матчу має зупинятися завжди у зв’язку з узяттям воріт, видаленням гравця, штрафним кидком, «тайм-аутом» або при подачі «потрійного» сигналу суддями матчу при неординарній ситуації в грі. Останні 3 хвилини основного ігрового часу повинні

гратися за Правилом «чистого часу». Час гри має бути зупинено при виконанні штрафного кидка.

Тайм-аут

1) Протягом матчу кожна команда має право на один «тайм-аут», який повинен бути наданий, як тільки гра зупиняється й суддя подає «потрійний» сигнал. «Тайм-аут» може бути запитаний у будь-який час, у тому числі в ситуаціях, пов’язаних з узяттям воріт і призначенням штрафного кидка, крім штрафних кидків після додаткового часу. «Тайм-аут» може бути запитаний тільки капітаном команди або офіційною особою команди. «Тайм-аут», запитаний однією з команд під час зупинки гри, повинен бути наданий негайно, але якщо судді вважають, що це негативно впливає на ситуацію для протилежної команди, тоді «тайм-аут» має бути наданий під час наступної зупинки гри.

Прохання про взяття «тайм-ауту» має бути завжди задоволене, за винятком ситуації після забитого м’яча, коли команда може відкликати своє прохання. Відлік часу «таймауту» починається після додаткового сигналу, коли команди перебувають у своїх зонах замін біля лав запасних гравців, а судді розташовуються поруч із секретаріатом. Закінчення часу 30-секундного «тайм-ауту» позначається сигналом. Після «таймауту» гра має бути відновлена відповідно до того, що з’явилося причиною зупинки гри. Вилученому гравцеві не дозволено брати участь у «тайм-ауті».

Якщо матч, у якому має бути визначений переможець, закінчується нічийним результатом, то призначається 10-хвилинний додатковий час гри й триває доти, поки одна з команд не досягне успіху.

До початку додаткового часу матчу, команди мають право на 2- хвилинну перерву у грі, але при цьому вони не міняються сторонами майданчика. Протягом додаткового часу діють ті ж правила для початку й зупинки гри, що застосовувалися в основний час гри.

Додатковий час гри не ділиться на періоди. Штрафний час вилучених гравців, що не закінчився в основний ігровий час, переноситься на додатковий час гри. Якщо рахунок після закінчення додаткового часу залишається рівним, переможець матчу

визначається в серії штрафних кидків.

Штрафні кидки після додаткового часу матчу

1) П’ять польових гравців від кожної команди виконують по одному штрафному кидку. Якщо рахунок після цього залишається рівним, то ті ж гравці виконують по одному штрафному кидку, поки не буде досягнутий результат на користь однієї з команд. Штрафні кидки виконуються по черзі. Судді вирішують, у які ворота буде виконуватися серія штрафних кидків, а також кидають жереб між капітанами команд. Переможець визначає, яка команда буде починати серію штрафних кидків. Капітан або офіційна особа команди в письмовій формі інформує суддів і секретаріат про номери гравців, що виконують кидки, і про той порядок, у якому вони будуть їх виконувати. Судді стежать за тим, щоб штрафні кидки виконувалися у відповідності з поданим списком.

Як тільки в серії штрафних кидків буде досягнуто результат, матч закінчується, і команда-переможець вважається такою, що виграла з перевагою в один гол. Протягом основної серії штрафних кидків вирішальний результат вважається досягнутим, якщо одна з команд виграє в серії під час її виконання з різницею забитих і пропущених м’ячів більшою, ніж іншій команді залишилося виконати штрафних кидків.

Протягом можливої додаткової серії штрафних кидків результат вважається досягнутим, коли команда забила на один м’яч більше, ніж інша, при цьому обидві команди виконали однакову кількість штрафних кидків. Додаткову серію штрафних кидків не обов’язково виконувати в тому ж порядку, що й в основній серії кидків, але гравець не може проводити третій кидок, поки всі заявлені гравці в його команді не виконають, принаймні, по два кидки тощо.

Якщо один із заявлених гравців протягом серії післяматчевих кидків одержує штраф, то капітан команди вибирає польового гравця, який не був уключений до списку, і цим гравцем замінює оштрафованого.

Якщо воротар протягом серії штрафних кидків здійснює порушення правил, що призводить до вилучення, то він має бути замінений запасним голкіпером. Якщо в команді відсутній запасний воротар, команда має максимум 3 хвилини для екіпірування польового гравця, який до цього моменту не брав участь у серії штрафних кидків, але цей час ніяк не може бути використаний на розминку. Новий воротар має бути відзначеним у протоколі матчу із вказівкою часу заміни. Команда, яка не може виставити на серію кидків п’ять гравців, має право виконати стільки штрафних кидків, скільки гравців заявлено в списку. Це правило поширюється й на можливу додаткову серію штрафних кидків.

Учасники гри

Під час гри одночасно на ігровому майданчику від однієї команди можуть перебувати не більше 6 гравців, серед яких тільки один гравець може бути воротарем. Команда має право грати кількістю шість польових гравців без воротаря.

Судді можуть почати матч, якщо в кожній команді є, принаймні, п’ять гравців і відповідним чином екіпірований воротар. Якщо команда не може виставити на гру мінімальну кількість гравців, то їй зараховується поразка в матчі з рахунком 0-5.

Протягом матчу кожна команда повинна бути здатна грати, принаймні, у чотири гравці, інакше матч має бути зупинено, і команді, яка не може виставити на гру мінімальну кількість гравців, зараховується поразка з рахунком 0-5, або може бути зафіксований результат, що має місце на даний момент у матчі, якщо він більш вигідний команді-суперниці.

1) Заміни гравців можуть здійснюватися в будь-який час матчу та необмежену кількість разів. Усі заміни гравців повинні відбуватися в зонах замін своїх команд. Гравець, що залишає ігровий майданчик, повинен почати переміщення через борт перш, ніж гравець, що його замінює, вийде на поле. Травмований гравець, що покинув ігровий майданчик поза зоною заміни своєї команди, не може бути замінений доти, поки гра не буде зупинена.

Гравець, у якого йде кров, не може брати участь у матчі доти, поки не буде зупинена кровотеча.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Особливості екіпірування воротарів

1) Воротар під час гри не може користуватися ключкою.

2) Воротар повинен носити шолом із захисною маскою для обличчя. Шолом-маска використовується тільки на ігровому майданчику під час матчу. За винятком фарбування, усі зміни шолома та маски заборонені.

3) Воротар може використовувати будь-яке захисне спорядження, але воно не повинне закривати простір воріт. Воротареві дозволяється використовувати шолом-маску та тонкі рукавички.

Заборонено використовувати та застосовувати (наносити) усі форми речовин, що зменшують та збільшують тертя під час переміщення поверхнею ігрового майданчика. Ніякі сторонні предмети не повинні перебувати у воротах та на сітці воріт під час гри. Воротар не може використовувати будь-яке захисне спорядження, яке закриває його тіло більш, ніж це необхідно, наприклад, захисні щитки, що закривають плечі.

1) Капітан команди повинен носити пов’язку на руці. Пов’язка повинна носитися на будь-якій руці й бути добре видною.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Форма суддів

1) Судді повинні бути одягнені у футболки, чорні шорти та чорні гетри. Судді повинні мати однакову форму.

Особливості екіпірування воротарів

1) Воротар під час гри не може користуватися ключкою.

2) Воротар повинен носити шолом із захисною маскою для обличчя. Шолом-маска використовується тільки на ігровому майданчику під час матчу. За винятком фарбування, усі зміни шолома та маски заборонені.

3) Воротар може використовувати будь-яке захисне спорядження, але воно не повинне закривати простір воріт. Воротареві дозволяється використовувати шолом-маску та тонкі рукавички.

Заборонено використовувати та застосовувати (наносити) усі форми речовин, що зменшують та збільшують тертя під час переміщення поверхнею ігрового майданчика. Ніякі сторонні предмети не повинні перебувати у воротах та на сітці воріт під час гри. Воротар не може використовувати будь-яке захисне спорядження, яке закриває його тіло більш, ніж це необхідно, наприклад, захисні щитки, що закривають плечі.

1) Капітан команди повинен носити пов’язку на руці. Пов’язка повинна носитися на будь-якій руці й бути добре видною.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Судді

1) Матч проводиться та контролюється двома рівноправними суддями. Судді мають право зупинити матч, якщо існує очевидний ризик, що він не може бути продовженим згідно із правилами.

1) Секретаріат повинен перебувати в певному місці. Співробітники секретаріату мають бути нейтральними стосовно команд, що грають, відповідати за оформлення та ведення протоколу матчу, контролювати час гри, виконувати функцію щодо трансляції необхідної інформації для гравців і глядачів.

Екіпірування й інвентар

1) Усі польові гравці повинні бути одягнені у форму, що складається з футболки, шортів і гетрів. У змаганнях серед жіночих команд замість шортів можуть бути короткі спідниці або сукні (футболка та спідниця в одній колірній гамі). Усі польові гравці в команді повинні мати однакову форму. Форма може бути різних колірних відтінків, але футболки не повинні бути сірого кольору. Якщо судді вважають, що форми команд важко розрізнити за колірною гамою, то команда гостей повинна поміняти форму.

Гетри повинні закривати ногу до рівня коліна та мати однаковий колі , а також, якщо це вирішено організацією, що проводить змагання, відрізнятися за кольором у різних команд.

2) Усі воротарі повинні носити светри та довгі штани.

3) Футболки всіх гравців повинні бути пронумеровані. Футболки гравців команд повинні бути пронумеровані відмінними один від одного цілими арабськими числами. Числа повинні бути нанесені на спині та на грудях кольором, який добре видно. Номера на футболках можуть бути з 1 по 99 включно, однак, 1 номер не може належати польовому гравцю.

Форма суддів

1) Судді повинні бути одягнені у футболки, чорні шорти та чорні гетри. Судді повинні мати однакову форму.

Особливості екіпірування воротарів

1) Воротар під час гри не може користуватися ключкою.

2) Воротар повинен носити шолом із захисною маскою для обличчя. Шолом-маска використовується тільки на ігровому майданчику під час матчу. За винятком фарбування, усі зміни шолома та маски заборонені.

3) Воротар може використовувати будь-яке захисне спорядження, але воно не повинне закривати простір воріт. Воротареві дозволяється використовувати шолом-маску та тонкі рукавички.

Заборонено використовувати та застосовувати (наносити) усі форми речовин, що зменшують та збільшують тертя під час переміщення поверхнею ігрового майданчика. Ніякі сторонні предмети не повинні перебувати у воротах та на сітці воріт під час гри. Воротар не може використовувати будь-яке захисне спорядження, яке закриває його тіло більш, ніж це необхідно, наприклад, захисні щитки, що закривають плечі.

1) Капітан команди повинен носити пов’язку на руці. Пов’язка повинна носитися на будь-якій руці й бути добре видною.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Особливі правила для капітанів команд

1) Кожна команда повинна мати капітана команди. Заміна капітана команди можлива тільки у випадку його травми, хвороби або вилучення до кінця матчу. Заміна капітана має бути зазначена в протоколі матчу із вказівкою часу його заміни. Замінений капітан команди не може виконувати функції капітана в цьому ж матчі.

2) Тільки капітан команди має право розмовляти із суддями. Він також зобов’язаний виявляти суддям сприяння в їхній роботі під час матчу. Коли капітан команди розмовляє із суддями, то це спілкування має проходити в коректній формі. Вилучений капітан команди втрачає своє право звертатися та розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього. Звернення до суддів при вилученні капітана команди можливо тільки у випадку прохання про «таймаут» і тільки офіційною особою команди. Якщо судді вважають за можливе спілкування поза ігровим майданчиком, то воно має проходити в коридорі та ніколи в роздягальні для суддів.

1) Кожна команда має право включити до протоколу матчу не більше, ніж 5 офіційних осіб. Ніякі інші особи, крім тих, хто вписані до протоколу матчу, не мають права перебувати у зоні замін і на лаві запасних гравців. Ніхто з офіційних осіб команди не має права виходити на ігровий майданчик без дозволу суддів, крім випадків, пов’язаних із узяттям «тайм-ауту» однієї з команд. Усе керівництво команди та діями гравців ведеться із зони заміни своєї команди, де повинні розташовуватися всі офіційні особи команди впродовж матчу.

До початку матчу одна з офіційних осіб команди повинна підписати протокол матчу. Після початку матчу ніякі зміни в протоколі не допускаються, крім можливих виправлень неправильної нумерації гравців. Якщо офіційна особа команди записана у протоколі матчу і як офіційна особа, і як гравець, то у випадку порушення (спірної ситуації) у зоні заміни команди, він завжди повинен вважатися гравцем.

Судді

1) Матч проводиться та контролюється двома рівноправними суддями. Судді мають право зупинити матч, якщо існує очевидний ризик, що він не може бути продовженим згідно із правилами.

1) Секретаріат повинен перебувати в певному місці. Співробітники секретаріату мають бути нейтральними стосовно команд, що грають, відповідати за оформлення та ведення протоколу матчу, контролювати час гри, виконувати функцію щодо трансляції необхідної інформації для гравців і глядачів.

Екіпірування й інвентар

1) Усі польові гравці повинні бути одягнені у форму, що складається з футболки, шортів і гетрів. У змаганнях серед жіночих команд замість шортів можуть бути короткі спідниці або сукні (футболка та спідниця в одній колірній гамі). Усі польові гравці в команді повинні мати однакову форму. Форма може бути різних колірних відтінків, але футболки не повинні бути сірого кольору. Якщо судді вважають, що форми команд важко розрізнити за колірною гамою, то команда гостей повинна поміняти форму.

Гетри повинні закривати ногу до рівня коліна та мати однаковий колі , а також, якщо це вирішено організацією, що проводить змагання, відрізнятися за кольором у різних команд.

2) Усі воротарі повинні носити светри та довгі штани.

3) Футболки всіх гравців повинні бути пронумеровані. Футболки гравців команд повинні бути пронумеровані відмінними один від одного цілими арабськими числами. Числа повинні бути нанесені на спині та на грудях кольором, який добре видно. Номера на футболках можуть бути з 1 по 99 включно, однак, 1 номер не може належати польовому гравцю.

Форма суддів

1) Судді повинні бути одягнені у футболки, чорні шорти та чорні гетри. Судді повинні мати однакову форму.

Особливості екіпірування воротарів

1) Воротар під час гри не може користуватися ключкою.

2) Воротар повинен носити шолом із захисною маскою для обличчя. Шолом-маска використовується тільки на ігровому майданчику під час матчу. За винятком фарбування, усі зміни шолома та маски заборонені.

3) Воротар може використовувати будь-яке захисне спорядження, але воно не повинне закривати простір воріт. Воротареві дозволяється використовувати шолом-маску та тонкі рукавички.

Заборонено використовувати та застосовувати (наносити) усі форми речовин, що зменшують та збільшують тертя під час переміщення поверхнею ігрового майданчика. Ніякі сторонні предмети не повинні перебувати у воротах та на сітці воріт під час гри. Воротар не може використовувати будь-яке захисне спорядження, яке закриває його тіло більш, ніж це необхідно, наприклад, захисні щитки, що закривають плечі.

1) Капітан команди повинен носити пов’язку на руці. Пов’язка повинна носитися на будь-якій руці й бути добре видною.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.

Особливі правила для воротарів

1) Гравцю, відзначеному як воротар у протоколі матчу, не можна грати у цьому ж матчі в якості польового гравця із ключкою. Якщо команда, внаслідок одержання травми або вилучення, повинна замінити воротаря польовим гравцем, то вона має максимум 3 хвилини для його екіпірування, але цей час не повинен використовуватися для розминки. Новий голкіпер повинен бути відзначений у протоколі матчу із вказівкою часу заміни.

2) Якщо воротар повністю залишає свою штрафну площу, то він повинен вважатися до повернення назад польовим гравцем без ключки. Це правило не повинне застосовуватися стосовно воротаря при введенні ним м’яча у гру. Воротаря вважають таким, що залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається поверхні підлоги в межах цієї площі. Однак воротареві в межах штрафної площі дозволено стрибати. Лінії розмітки вважаються штрафною площею.

Особливі правила для капітанів команд

1) Кожна команда повинна мати капітана команди. Заміна капітана команди можлива тільки у випадку його травми, хвороби або вилучення до кінця матчу. Заміна капітана має бути зазначена в протоколі матчу із вказівкою часу його заміни. Замінений капітан команди не може виконувати функції капітана в цьому ж матчі.

2) Тільки капітан команди має право розмовляти із суддями. Він також зобов’язаний виявляти суддям сприяння в їхній роботі під час матчу. Коли капітан команди розмовляє із суддями, то це спілкування має проходити в коректній формі. Вилучений капітан команди втрачає своє право звертатися та розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього. Звернення до суддів при вилученні капітана команди можливо тільки у випадку прохання про «таймаут» і тільки офіційною особою команди. Якщо судді вважають за можливе спілкування поза ігровим майданчиком, то воно має проходити в коридорі та ніколи в роздягальні для суддів.

1) Кожна команда має право включити до протоколу матчу не більше, ніж 5 офіційних осіб. Ніякі інші особи, крім тих, хто вписані до протоколу матчу, не мають права перебувати у зоні замін і на лаві запасних гравців. Ніхто з офіційних осіб команди не має права виходити на ігровий майданчик без дозволу суддів, крім випадків, пов’язаних із узяттям «тайм-ауту» однієї з команд. Усе керівництво команди та діями гравців ведеться із зони заміни своєї команди, де повинні розташовуватися всі офіційні особи команди впродовж матчу.

До початку матчу одна з офіційних осіб команди повинна підписати протокол матчу. Після початку матчу ніякі зміни в протоколі не допускаються, крім можливих виправлень неправильної нумерації гравців. Якщо офіційна особа команди записана у протоколі матчу і як офіційна особа, і як гравець, то у випадку порушення (спірної ситуації) у зоні заміни команди, він завжди повинен вважатися гравцем.

Судді

1) Матч проводиться та контролюється двома рівноправними суддями. Судді мають право зупинити матч, якщо існує очевидний ризик, що він не може бути продовженим згідно із правилами.

1) Секретаріат повинен перебувати в певному місці. Співробітники секретаріату мають бути нейтральними стосовно команд, що грають, відповідати за оформлення та ведення протоколу матчу, контролювати час гри, виконувати функцію щодо трансляції необхідної інформації для гравців і глядачів.

Екіпірування й інвентар

1) Усі польові гравці повинні бути одягнені у форму, що складається з футболки, шортів і гетрів. У змаганнях серед жіночих команд замість шортів можуть бути короткі спідниці або сукні (футболка та спідниця в одній колірній гамі). Усі польові гравці в команді повинні мати однакову форму. Форма може бути різних колірних відтінків, але футболки не повинні бути сірого кольору. Якщо судді вважають, що форми команд важко розрізнити за колірною гамою, то команда гостей повинна поміняти форму.

Гетри повинні закривати ногу до рівня коліна та мати однаковий колі , а також, якщо це вирішено організацією, що проводить змагання, відрізнятися за кольором у різних команд.

2) Усі воротарі повинні носити светри та довгі штани.

3) Футболки всіх гравців повинні бути пронумеровані. Футболки гравців команд повинні бути пронумеровані відмінними один від одного цілими арабськими числами. Числа повинні бути нанесені на спині та на грудях кольором, який добре видно. Номера на футболках можуть бути з 1 по 99 включно, однак, 1 номер не може належати польовому гравцю.

Форма суддів

1) Судді повинні бути одягнені у футболки, чорні шорти та чорні гетри. Судді повинні мати однакову форму.

Особливості екіпірування воротарів

1) Воротар під час гри не може користуватися ключкою.

2) Воротар повинен носити шолом із захисною маскою для обличчя. Шолом-маска використовується тільки на ігровому майданчику під час матчу. За винятком фарбування, усі зміни шолома та маски заборонені.

3) Воротар може використовувати будь-яке захисне спорядження, але воно не повинне закривати простір воріт. Воротареві дозволяється використовувати шолом-маску та тонкі рукавички.

Заборонено використовувати та застосовувати (наносити) усі форми речовин, що зменшують та збільшують тертя під час переміщення поверхнею ігрового майданчика. Ніякі сторонні предмети не повинні перебувати у воротах та на сітці воріт під час гри. Воротар не може використовувати будь-яке захисне спорядження, яке закриває його тіло більш, ніж це необхідно, наприклад, захисні щитки, що закривають плечі.

1) Капітан команди повинен носити пов’язку на руці. Пов’язка повинна носитися на будь-якій руці й бути добре видною.

Персональне екіпірування

1) Гравець не може носити персональне екіпірування, яке може бути причиною травм. До персонального екіпірування відносять: годинник, сережки, захисні та медичні засоби, захисні окуляри і тощо. Судді вирішують, які предмети становлять небезпеку та здатні нанести травму. Усі захисні засоби повинні, по можливості, бути розміщені під одягом гравця. За винятком еластичної пов’язки без вузлів, на голову нічого одягати та пов’язувати не можна. Усі форми довгих штанів або еластичних трусів заборонені для польових гравців. Як виняток, це може бути дозволено командам організації, що проводить змагання, яка звертається за цим дозволом у письмовому проханні.

Ключка

1) Будь-які дії щодо зміни стека (рукоятки) ключки, крім укорочування, заборонені.Її стек може бути покритий обмоткою, однак, це має бути зроблено вище позначки захоплення та не закривати офіційних маркувань.

2) Лопатка (перо) ключки не може бути гострою та її загин не повинен перевищувати 30 мм. Будь-які дії щодо зміни лопатки (пера) ключки, крім її загину, заборонені. Розмір загину виміряється між нижнім краєм найвищої точки лопатки та рівною поверхнею підлоги, на якій лежить ключка. Заміна лопатки (пера) дозволена, якщо вона підходить до стеку. Стек і лопатка (перо) повинні бути зроблені під однією торговельною маркою (комбінація «стек-лопатка»). Нова лопатка не повинна бути ослабленою. Дозволяється обмотка місця з’єднання лопатки (пера) і стека ключки, яке може бути покрите не більше, ніж 10 мм видимої частини лопатки (пера).

1) Судді повинні мати пластикові свистки середніх розмірів, вимірювальний інструмент і червоні картки. З дозволу організації, що проводить змагання, судді можуть використовувати інші види свистків.

Контроль інвентаря та екіпірування

1) Судді ухвалюють рішення щодо контролю та вимірів усього інвентаря. Перевірка інвентаря та екіпірування проводиться до початку та протягом матчу. Невідповідності інвентаря та екіпірування правилам, виявлені до або протягом матчу, включаючи дефекти ключок, крім процедури виміру загину лопатки, повинні бути виправлені самим гравцем, після чого він може почати/продовжити матч. Порушення, що стосуються форми гравців, штрафуються не більше, ніж один раз за весь матч. Однак, про всі невідповідності персонального екіпірування правилам гри, повинно бути повідомлено організації, що проводить змагання. Жоден гравець, крім капітана команди та гравця, чий інвентар зазнає виміру, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідностіпараметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка послужила причиною її зупинки.

2) Вимір загину лопатки ключки та контроль комбінації « стек-лопатка» («стек-перо») може вимагати капітан команди. Капітан команди також має право вказати суддям на інші невідповідності в екіпіруванні суперника, але в цьому випадку судді вирішують, уживати які-небудь заходи чи ні.

Вимір інвентарю та контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо») можуть бути запитані в будь-який час, але будуть проведені після зупинки гри. Якщо процедури виміру або контролю інвентарю запитуються під час зупинки, то вони повинні бути негайно виконані, включаючи ситуації, пов’язані з узяттям воріт і виконанням штрафних кидків. Однак, якщо, на думку суддів, це негативно вплине на ситуацію для протилежної команди, то запитувані процедури мають бути проведені протягом наступної зупинки матчу.

Судді на вимогу капітана зобов’язані перевірити загин лопатки (пера) або провести контроль комбінації «стек-лопатка» («стек-перо»), однак, дозволено проводити тільки одну процедуру перевірки на команду протягом однієї зупинки у грі. Жодний гравець, крім капітана команди й гравця, чий інвентар і екіпірування зазнають контролю, не може перебувати біля столу секретаріату під час процедури визначення відповідності параметрів екіпірування правилам. Після процедури перевірки гра повинна бути продовжена з тієї ситуації, яка була причиною зупинки.

Стандартні ситуації

1) Після зупинки гра може бути відновлена зі стандартної ситуації, відповідної тому, що стало причиною зупинки. До стандартних ситуацій відносять: розіграш спірного м’яча, введення м’яча в гру, вільний удар та штрафний кидок.

2) Судді повинні зробити один сигнал свистком, показати відповідний жест і вказати місце розіграшу стандартної ситуації. Після свистка м’яч може бути введений у гру, якщо він нерухливий і перебуває в правильній позиції. Судді повинні, у першу чергу, показати інформаційний жест, а потім жест порушення правил. Жест порушення правил має бути показаний суддею тільки, якщо він вважає необхідним це зробити, однак, завжди стосовно видалень гравців і штрафного кидка

При введенні м’яча в гру або при розіграшу вільного удару м’яч може бути не повністю зафіксований або перебувати не в точно зазначеному місці, якщо, на думку суддів, це не вплине на гру.

3) Розіграш стандартної ситуації не повинен затягуватися безпричинно. Судді вирішують, що є безпричинною затримкою гри. Якщо стандартна ситуація затримується без причини, то судді повинні, якщо це можливо, попередити гравця перед тим, як будуть початі які-небудь дії щодо нього.

Розіграш спірного м’яча

1) Спірний м’яч повинен розігруватися в центральній точці ігрового майданчика на початку нового періоду та для підтвердження правильно забитого гола. Гол, забитий у додатковий час гри або в результаті виконання штрафного кидка, що визначив фінальний результат матчу, або після закінчення періоду, не повинен бути підтверджений розіграшем спірного м’яча. Коли розіграш спірного м’яча відбувається в центральній точці, гравці команд повинні перебувати на своїх половинах поля, розділених центральною лінією.

2) Якщо гра зупинена та жодна з команд не може одержати право на введення м’яча в гру, вільний удар або штрафний кидок, матч повинен бути продовжений з розіграшу спірного м’яча.

3) Після зупинки гри спірний м’яч має бути розіграний у найближчій точці розіграшу.

4) Усі гравці, крім тих, хто бере участь у розіграшу спірного м’яча, повинні негайно, без нагадування з боку суддів, зайняти позицію не менш, ніж в трьох метрах від точки розіграшу, включаючи ключки.

5) У розіграшу спірного м’яча беруть участь по одному польовому гравцеві від кожної команди. Гравці мають бути розташовані обличчям до короткого борту ігрового майданчика, на половині якої перебувають гравці команди-суперниці. Гравці не повинні мати фізичного контакту один з одним до розіграшу спірного м’яча. Ступні ніг гравців, що беруть участь у розіграшу, повинні бути перпендикулярні центральній лінії. Ступні ніг кожного гравця мають розташовуватися на однаковій відстані від центральної лінії. Ключки необхідно тримати «звичайним» хватом і кисті рук повинні розташовуватися вище офіційної позначки.

Лопатки ключок повинні розташовуватися перпендикулярно центральній лінії по обидва боки м’яча, не торкаючись його. Під «звичайним» затиском мається на увазі основний спосіб тримання ключки під час гри. Гравець команди, що захищається, вибирає, на який бік від м’яча поставити лопатку ключки. Якщо розіграш спірного м’яча проходить на центральній лінії, то бік обирає гравець команди «гостей».

М’яч повинен бути розташований посередині лопаток ключок. Якщо гравець, що брав участь у розіграшу спірного м’яча, не виконує інструкції суддів, то він може бути замінений гравцем, що перебуває на полі. У випадку спірної ситуації, у зв’язку із заміною гравця при розіграшу спірного м’яча, першою зобов’язана виконати заміну команда гостей.

6) Гол, забитий з розіграшу спірного м’яча, зараховується.

1) Коли м’яч ушкоджений ненавмисно.

2) Коли м’яч не може бути коректно зіграний.

Судді повинні до зупинки матчу дати гравцям можливість продовжити гру, якщо це доцільно для її продовження.

3) Коли частини бортів роз’єднані й м’яч опиняється в безпосередній близькості від місця їх роз’єднання.

4) Коли ворота ненавмисно зрушені та не можуть бути поставлені на місце в найкоротший час. Воротар зобов’язаний поставити ворота на місце, як тільки це стане можливим.

5) Коли гравець отримує серйозну травму або травмований гравець безпосередньо впливає на хід гри. Судді вирішують, що може розглядатися як серйозна травма гравця, але як тільки це стає зрозуміло, гра має бути негайно зупинена.

6) При виникненні нестандартної ситуації під час гри. Судді вирішують, що є нестандартною ситуацією в грі, але завжди, крім інших, до них зараховують: появу сторонніх осіб або предметів на ігровому майданчику, повністю або частково гасне світло в залі, помилково подається сигнал про закінчення періоду або матчу, коли м’яч влучає в суддю та це впливає безпосередньо на гру.

7) Коли гол забитий неправильно та не було ніяких порушень, що призводять до призначення вільного удару. У тому числі ситуація, коли м’яч потрапляє у ворота, не перетинаючи лінію воріт попереду.

8) Коли виконання штрафного кидка не призвело до взяття воріт. Зокрема тоді, коли штрафний кидок виконаний неправильно.

9) Коли під час дії відкладеного штрафу команда, що захищається, здобуває контроль над м’ячем. Це також має місце, якщо команда, що не порушила правила, на думку суддів, затримує гру.

10) Коли порушення, не пов’язане з грою, що призводить до видалення, зроблене та зафіксоване протягом гри. У тому числі ситуація, коли вилучений гравець виходить на ігровий майданчик до закінчення його штрафного часу.

11) Коли судді не можуть визначити, яка команда повинна вводити м’яч у гру або виконати вільний удар. У тому числі ситуація, коли гравці обох команд одночасно порушують правила.

12)Коли судді вважають своє рішення неправильним (некоректним).

Введення м’яча в гру

1) Коли м’яч залишає межі майданчика, право його ввести в гру одержує команда, що не порушила правила. Команда вважається такою, що порушила правила, якщо її гравець (або його спорядження) останнім торкнувся м’яча до того, як він залишив межі поля. У тому числі ситуація, коли м’яч перебуває на воротах, і гравець, намагаючись заволодіти ним, виконує удар по сітці воріт, не намагаючись зіграти в м’яч.

2) Введення м’яча в гру має здійснюватися з місця, де м’яч залишив межі майданчика, в 1,5 метрах від борту, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебуває в точно зазначеному місці. Якщо команда одержує перевагу при виконанні введення м’яча в гру ближче, ніж 1,5 м від борту, то це може бути дозволено суддями.

Введення м’яча в гру через уявне продовження лінії воріт має бути зроблено з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Коли м’яч торкається стелі або яких-небудь об’єктів над майданчиком, його введення має бути зроблено в 1,5 метрах від борту на тій самій відстані від центральної лінії, що й сторонній предмет над полем.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції за 3 м від місця введення м’яча в гру, включаючи ключки. Гравець, що виконує введення м’яча в гру, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час введення м’яча в гру гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій щодо гравців з боку суддів не повинно бути.

4) Введення м’яча в гру повинне здійснюватися ключкою. Це має бути зроблено ударом, при цьому не допускається виконувати введення м’яча за допомогою

кидка, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує введення м’яча, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Введення м’яча в гру може безпосередньо призвести до узяття воріт.

Ситуації у матчі, що призводять до виконання введення м’яча у гру

1) Коли м’яч залишає межі ігрового майданчика, торкається стелі або інших предметів, що перебувають над полем.

Вільний удар

1) Коли порушено правило, що призводить до призначення вільного удару, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. При порушеннях, що ведуть до призначення вільного удару, слід застосовувати правило переваги, коли це можливо. Правило переваги полягає в тому, що команда, що не порушила правила, після порушення зберігає контроль над м’ячем і це дає їй більшу перевагу, ніж призначення вільного удару.

Якщо команда, що не порушила правила, що має перевагу, втрачає контроль над м’ячем, то гра зупиняється і вільний удар виконується з місця, де востаннє було порушено правило.

2) Вільний удар має виконуватися з того місця, де було порушено правило, але ніколи за уявним продовженням лінії воріт або ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони. Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю нерухомий або перебувати в точно зазначеному місці.

Якщо порушено правило ближче, ніж 1,5 метра від борту, то вільний удар виноситися на 1,5 метра від борту.

Якщо порушення відбулося за уявним продовженням лінії воріт, то вільний удар слід виконувати з найближчої точки розіграшу спірного м’яча. Якщо порушення відбулося ближче, ніж 3,5 м від воротарської зони, то воно повинно бути винесено на відстань 3,5 метрів від зовнішньої лінії воротарської зони по уявній лінії, проведеній від центру лінії воріт через місце, де було порушення правил, з яких 0,5 м використовується для установки «стінки» (захисної лінії) і 3 метри вільного простору до місця виконання вільного удару. У цьому випадку команда, що захищається, повинна завжди мати право негайно встановити захисну «стінку» за межами воротарської зони.

Якщо команда, яка нападає, заважає або перешкоджає установці «стінки» гравцями протилежної команди, то право виконати вільний удар переходить команді, що захищається. Атакуюча команда не зобов’язана чекати, поки команда, що захищається установить «стінку», і має право поставити гравців своєї команди перед лінією захисту.

3) Гравці протилежної команди повинні негайно, без нагадування суддів, зайняти позиції в 3 метрах від місця виконання вільного удару, включаючи ключки.

Гравець, що виконує вільний удар, не повинен чекати, поки гравці протилежної команди займуть потрібну позицію. Якщо під час виконання вільного удару гравці протилежної команди намагаються зайняти потрібні позиції, то ніяких дій з боку суддів щодо них не повинно бути застосовано.

4) Вільний удар має виконуватися ключкою. Це має бути виконано ударом. Не допускається виконувати вільний удар кидком, піднімати м’яч на лопатку ключки.

5) Гравець, що виконує вільний удар, не має права торкатися м’яча вдруге доти, поки він не торкнеться іншого гравця або його екіпірування.

6) Вільний удар може безпосередньо привести до взяття воріт.

Порушення, що ведуть до призначення вільного удару

1) Коли гравець виконує наступні дії:

– завдає удару ключкою або ногою по ключці суперника;

– блокує або піднімає ключку гравця команди-суперниці.

Якщо судді вважають, що гравець зіграв у м’яч до того, як він ударив по ключці суперника, ніяких дій з боку суддів не повинно бути.

2) Коли гравець виконує наступні дії:

– тримає руками гравця протилежної команди або його ключку.

3) Коли польовий гравець піднімає лопатку своєї ключки вище рівня пояса при замаху до нанесення удару по м’ячу або при винесенні (проводці) ключки догори після виконання удару.

Це стосується також випадків імітації виконання ударів або кидків. Високе винесення ключки догори після виконання удару або кидка дозволено, якщо поруч

немає гравців команди-суперниці, і немає небезпеки завдати удару ключкою. Рівень пояса визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

4) Коли польовий гравець використовує будь-яку частину своєї ключки або ноги, щоб зіграти або спробувати зіграти в м’яч вище рівня коліна. (904,913)

Зупинка м’яча стегном не вважається грою вище рівня коліна, якщо вона не є небезпечною. Рівень коліна визначається у гравця, який перебуває в положенні стоячи.

5) Коли польовий гравець розташовує свою ключку, ступню ноги або ногу між ступнями ніг і ногами суперника.

6) Коли гравець, володіючи м’ячем або намагаючись заволодіти ним, застосовує силу або штовхає інакше, ніж «плечем у плече».

7) Коли гравець, володіючи м’ячем, намагаючись заволодіти ним або намагаючись зайняти вигіднушу позицію, рухається спиною вперед у бік суперника, або коли гравець заважає рухатися в потрібному напрямку суперникові. У тому числі ситуація, коли команда, що атакує, заважає формуванню «стінки» при

виконанні вільного удару в межах 3.5 м від воротарської зони.

8) Коли польовий гравець вдруге підряд торкається м’яча ногою, перш ніж він торкнеться ключки гравця, іншого гравця або його екіпірування. Це вважається порушенням тільки, якщо гравець, на думку суддів, обидва рази торкається м’яча навмисне.

9) Коли польовий гравець перебуває у воротарській зоні. Польовому гравцеві дозволено перетинати межу воротарської зони, якщо, на думку суддів, це не впливає на ігрову ситуацію та не заважає діям воротаря. Якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у створ воріт і польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні, у воротах або, у випадку, якщо ворота зрушені, перебуває в місці їх звичайного розташування, то завжди

призначається штрафний кидок.

Польовий гравець вважається у воротарській зоні, якщо будь-яка частина його тіла торкається поля всередині воротарської зони. Гра ключкою в межах воротарської зони не є порушенням. Лінії входять у розмір воротарської зони.

10) Коли польовий гравець навмисно зрушує з місця ворота команди суперника.

11) Коли польовий гравець пасивно заважає воротареві вводити м’яч у гру.

Це вважається порушенням тільки, якщо польовий гравець перебуває у штрафній площі або ближче, ніж 3 м від воротаря, вимірювані від місця, де голкіпер здобув контроль над м’ячем. Пасивною є ситуація, коли гравець ненавмисно заважає воротареві вводити м’яч.

12) Коли польовий гравець стрибає та зупиняє м’яч. Стрибком вважається рух, коли обидві ноги відірвані від підлоги. Гравцю можна перестрибувати через м’яч, якщо, при цьому, він не торкається його.

13) Коли польовий гравець відіграє у м’яч з-за меж майданчика.

Гра з-за меж ігрового майданчика означає, коли одна нога або обидві ноги перебувають за межами поля.

Якщо гравець грає в м’яч з-за меж ігрового майданчика під час заміни, то це має розцінюватися як порушення чисельного складу.

Якщо гравець, що не брав участь у процесі заміни, грає в м’яч із зони заміни, це має розцінюватися як затримка (зрив) гри.

Гравцям дозволяється вибігати за межі поля, але грати в м’яч звідти вони не можуть.

14) Коли воротар при виконанні введення м’яча у гру повністю залишає штрафну площу. У цьому випадку воротар не є польовим гравцем.

Воротар вважається таким, що повністю залишив штрафну площу, якщо жодна частина його тіла не торкається підлоги в межах штрафної площі.

Введення м’яча вважається виконаним, коли воротар випускає м’яч, і якщо після цього він залишає межі штрафної площі, то це не вважається порушенням. Це правило також має застосовуватися в ситуації, коли воротар забирає м’яч у штрафній площі, і після цього, рухаючись по інерції, виходить повністю за її межі.

Лінії входять у розміри штрафної площі.

15) Коли воротар викидає м’яч рукою або вибиває його ногою за центральну лінію ігрового майданчика. Це вважається порушенням тільки, якщо м’яч не торкнувся підлоги, борту, інших гравців або їх екіпірування до того, як він перетнув центральну лінію поля. М’яч повинен повністю перетнути центральну лінію.

16) Коли розіграш спірного м’яча, вільний удар або введення м’яча у гру виконаний неправильно або навмисно затримується.

У тому числі ситуація, коли команда, що не порушила правила, відкидає м’яч убік після зупинки гри, включаючи ситуації вибивання м’яча, підняття його на лопатку ключки.

Якщо введення м’яча в гру або вільний удар виконаний не з того місця, або м’яч не був повністю зупиненим, то введення м’яча або вільний удар необхідно повторити.

Якщо, на думку суддів, це не впливає на гру, то м’яч не повинен бути повністю зупинений або точно встановлений у місці порушення.

17) Коли воротар володіє м’ячем більше 3-х секунд. Якщо воротар кладе м’яч на підлогу, потім знову бере його в руку, то вважається, що голкіпер володіє м’ячем протягом усього цього часу.

18) Коли воротар одержує пас або бере м’яч від польового гравця своєї команди. Це вважається порушенням тільки, якщо пас, на думку суддів, виконаний навмисно. Одержання передачі означає, що воротар торкнувся м’яча рукою, навіть, якщо після цього, імовірно, воротар торкнувся або зупинив м’яч будь-якою іншою частиною тіла. Воротар може прийняти пас від гравця своєї команди, якщо він перебуває поза штрафною площею при одержанні передачі та вважається, у цьому випадку, польовим гравцем.

Якщо воротар залишає повністю штрафну площу, зупиняє м’яч і повертається до штрафної площі, де бере м’яч у руки, то це не вважається пасом воротареві. Пас воротареві не вважається гольовою ситуацією та не карається штрафним кидком.

19) Коли вилучення призначене за порушення правил, що відбулося під час гри.

20) Коли гравець затримує гру. Зокрема, ситуація, коли польовий гравець, щоб виграти час, займає таку позицію на майданчику або за воротами, що суперник не має можливості заволодіти м’ячем у дозволеній формі.

У тому ж числі ситуація, коли голкіпер блокує м’яч через сітку воріт. Гравець, що затримує гру, по можливості, повинен бути попереджений перш, ніж до нього будуть ужиті заходи покарання.

Штрафний кидок

1) Коли порушується правило, що призводить до призначення штрафного кидка, право на його пробиття надається команді, що не порушила правила. Якщо команда одержує право на виконання штрафного кидка під час відкладеного видалення або в результаті порушення, що веде до видалення, повинні застосовуватися правила видалень із призначенням штрафного кидка.

2) Штрафний кидок виконується із центру поля.

3) Усі гравці, крім гравця, що виконує штрафний кидок і воротаря команди, що захищається, повинні перебувати у своїх зонах замін протягом усього часу виконання штрафного кидка. На початку виконання штрафного кидка воротар повинен перебувати на лінії воріт. У випадку виникнення спірної ситуації воротар повинен вийти на ігровий майданчик першим. Воротар не може бути замінений польовим гравцем.

Якщо воротар порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок та інше запропоноване порушення виконується. Якщо інший гравець команди, що захищається,порушує правила під час виконання штрафного кидка, то призначається новий штрафний кидок і порушення розглядається як спроба зриву гри, її затримка.

4) Гравець, що виконує штрафний кидок, може торкатися м’яча необмежену кількість разів, але м’яч має рухатися вперед протягом усього процесу виконання штрафного кидка. Як тільки воротар торкнувся м’яча, гравець, що виконує штрафний кидок, не може торкатися м’яча знову.

Під час виконання штрафного кидка ігровий час зупиняється. Рух м’яча вперед має на увазі його рух від центральної лінії. Якщо м’яч влучає у поперечину й (або) в одну або дві штанги, далі у воротаря, а потім перетинає лінію воріт з лицьової сторони, то гол має бути зарахований. Якщо м’яч із самого початку виконання штрафного кидка рухається назад, то його виконання переривається й виконується заново.

5) 2-хвилинне вилучення, призначене у зв’язку зі штрафним кидком, має бути занесене до протоколу матчу тільки у випадку, якщо штрафний кидок не завершився голом.

Вилучений гравець, під час виконання штрафного кидка, повинен перебувати на лаві для оштрафованих.

1) «Відкладений штрафний кидок» має застосовуватися у випадку, коли команда, що не порушила правила, після порушення, що веде до призначення штрафного кидка, зберігає контроль над м’ячем і розвиває гольову ситуацію.

Якщо «відкладений штрафний кидок» застосовується під час «відкладеного вилучення» або в результаті порушення, що веде до вилучення гравця, то має застосовуватися правило вилучення із призначенням штрафного кидка. «Відкладений штрафний кидок» може бути пов’язаний з порушенням, що призводить до вилучення гравця, навіть якщо вже має місце ситуація «відкладеного вилучення».

2) «Відкладений штрафний кидок» має на увазі те, що команді, яка не порушила правила, надається можливість продовжити атаку та розвинути гольову ситуацію доти, поки зберігається реальна можливість взяття воріт суперника. Відкладений штрафний кидок може виконуватися після закінчення періоду або матчу. Якщо команда, що не порушила правила, протягом відкладеного штрафного кидка забиває м’яч за правилами, то гол зараховується, і штрафний кидок скасовується.

Порушення, що призводять до призначення штрафного кидка

Коли гольова ситуація перервана або не може мати продовження, тому що команда, що захищається, порушує правила, що призводять до призначення вільного удару або видаленню гравця. (запропонований жест порушення). Судді вирішують, що є гольовою ситуацією. Порушення у штрафній площі не призводять автоматично до призначення штрафного кидка.

Штрафний кидок завжди призначається команді, яка захищається, у процесі гольової ситуації навмисно зрушує ворота або навмисне грає з порушенням чисельного складу. Штрафний кидок завжди призначається, якщо при виконанні вільного удару м’яч летить у ворота, і при цьому польовий гравець команди, що захищається, перебуває у воротарській зоні або у воротах, або, якщо ворота зрушені, а гравець перебуває в тому місці, де вони повинні стояти за правилами.

Вилучення (штрафи, покарання)

1) Коли порушено правила гри, що веде до вилучення, гравець, що порушив правила, має бути вилучений із майданчика. Якщо судді не можуть визначити гравця , що порушив правила, або правила порушила офіційна особа команди, капітан команди повинен вибрати польового гравця із числа неоштрафованих для відбування штрафного часу. Якщо капітан команди відмовляється зробити це або відбуває покарання, то судді самі обирають гравця для відбування покарання.

Усі видалення мають бути занесені до протоколу матчу із вказівкою часу, номером вилученого гравця, типом і причиною порушення. Якщо вилучення спричинене порушенням, пов’язаним із грою, команда, що не порушила правила, одержує право на вільний удар. Якщо вилучення спричинене порушенням, не пов’язаним із грою, то гра повинна бути відновлена з розіграшу спірного м’яча. Якщо вилучення спричинене порушенням, що відбулося під час зупинки матчу, то гра повинна бути відновлена відповідно до того, що стало причиною зупинки. Вилучений капітан команди втрачає право розмовляти із суддями, якщо тільки вони самі не звертаються до нього.

2) Вилучений гравець повинен перебувати на лаві штрафників протягом усього часу штрафу (вилучення). Вилучення, час якого не минув наприкінці основного часу матчу, повинне бути продовжене в додатковий час гри. Після додаткового часу всі штрафи, крім матчштрафів, скасовуються. Вилучений гравець повинен перебувати на тій же половині поля (щодо центральної лінії), що і його команда, за винятком випадків, коли секретаріат і лава штрафників розташовуються на одній стороні із зонами замін команд.

Протягом основного часу гри вилучений гравець може залишати лаву штрафників під час перерв між періодами матчу. Вилучений гравець не може залишати лаву штрафників під час перерви між основним і додатковим часом матчу. Вилученому гравцю не можна брати участь у «тайм-ауті». Гравець, чий час минув, повинен негайно залишити лаву штрафників, якщо кількість вилучень, отриманих його командою, не перешкоджає цьому, або вилучення не є персональним. Воротар, чий штрафний час минає, не може залишити лаву штрафників до чергової зупинки гри.